"It is interesting"

5 небезпек, які загрожують людині у відкритому космосі

Наприкінці листопада аерокосмічне агентство NASAбуло вимушене перенести вихід астронавтів у відкритий космос. Раптове рішення було прийняте через небезпеку пролітаючих повз фрагментів космічного сміття — вони летять у 10 разів швидше за кулю. Вважається, що велика кількість залишків старих космічних апаратів у майбутньому зовсім не дозволить астронавтам виходити на відкритий навколоземний простір, тому що зіткнення зі сміттям може стати смертельним. Насправді, в космосі людей чекає набагато більше небезпек на кшталт випадкового віддалення від МКС, закипання крові тощо. Деякі астронавти вже стикалися з такими проблемами, але, на щастя, залишилися живими. Пропонуємо ознайомитися з небезпеками космосу ближче і дізнатися більше про надзвичайні події, що відбулися.

Відкритий космос – це вкрай небезпечне місце, і зараз ми це доведемо

зміст

  • 1 Небезпека пошкодження скафандра
  • 2 Небезпека поломки скафандра
  • 3 Небезпека втоми астронавтів
  • 4 Небезпека відпливти у відкритий космос
  • 5 Небезпека невідомості у космосі

Небезпека пошкодження скафандру

Космічний скафандр є костюмом, якийоснащений складною електронікою та декількома захисними шарами. Але хоч би яким міцним він був, космічний сміття легко може його пробити і зачепити життєво важливі органи астронавтів. У космосі немає швидкої допомоги, а повернення людини на Землю може зайняти багато часу, тому поранені космічні дослідники з великою ймовірністю просто помруть. На щастя, смерті через пошкодження скафандрів ще не відбувалося.

По суті, скафандр – це невеликий космічний корабель

Але пошкодження костюмів все ж таки траплялися, і цепризводило до серйозних проблем. Наприклад, у 1960 році пілот ВПС США Джозеф Кіттінгер (Joseph Kittinger) здійснив стрибок зі стратосфери та пережив розгерметизацію правої рукавички. В умовах вакууму людське тіло розширюється вдвічі, тому права рука пілота сильно роздулася. Незважаючи на проблему, чоловік зміг здійснити м'яку посадку і роздута кінцівка відновила свій колишній вигляд. Добре, що в нього була пошкоджена тільки рукавичка — якби це трапилося з шоломом, пілот точно загинув через перепад тиску.

Джозеф Кіттінгер перед стрибком

Жахи перепаду в скафандрі в 1966 відчув насобі один з астронавтів NASA під час земних випробувань у Х'юстоні. Він опинився в умовах, близьких до вакууму - слина в його роті буквально почала закипати і він знепритомнів. Все це виникло тому, що в умовах низького тиску рідина в людському організмі почне закипати через розширення газів, що містяться в ньому.

Стрибок Джозефа Кіттінгера

Небезпека поломки скафандру

Іноді скафандр зовні залишається цілим, алепроблема виявляється у його технічному оснащенні. У 2013 році італійський астронавт Лука Пармітано вийшов у відкритий космос і його скафандр раптово почав заповнюватися водою. Виявилося, що рідина надходила з несправної системи охолодження і через відсутність гравітації вона не стікала вниз, а накопичувалася в шоломі. Вода повністю залила чоловікові очі і ніс, через що він не міг повідомити проблему центру з управління польотами. На щастя, астронавт зміг на дотик дістатися люка та повернутися на МКС.

Італійський астронавт Лука Пармітано

Приблизно з такою ж проблемою у 2001 роцізіткнувся канадський астронавт Кріс Хедфілд (Chris Hadfield). Під час перебування у відкритому космосі він відчув роздратування у вічі, який почав сльозитися. В умовах невагомості краплі зібралися в кулю та закрили друге око. Чоловік буквально осліп у космічному просторі, та ще й з дрилем у руці. Центр управління польотами порадив йому випустити повітря зі скафандру, щоб здути забруднення. Чоловік послухався та після очищення костюма повернувся на станцію. Виявилося, що роздратування очей було викликане витоком речовини для запобігання запотіванню скла.

Канадський астронавт Кріс Хедфілд

Небезпека втоми астронавтів

Космічні скафандри важать до 160 кілограм.це дуже велика маса. У невагомості вони втрачають свою вагу, але це не означає, що працювати в них зручно. За словами згаданого вище астронавта Кріса Хедфілда, щільність космічного скафандра майже така сама, як у поверхні волейбольного м'яча. При скоєнні кожного руху треба долати пружний опір, що забирає багато сил.

Робота у відкритому космосі забирає в астронавтів багато сил

Коли астронавти ремонтують МКС, при поворотігайкового ключа їм потрібно додатково триматися за станцію - інакше крутитиметься не болт, а сам астронавт. Виконувати ремонт у космосі вдвічі складніше, ніж Землі, тому астронавти часто повертаються на станцію з кривавими мозолями. Адже при сильній втомі людина втрачає концентрацію, що може призвести до інших проблем.

Вихід у відкритий космос російських космонавтів

Читайте також: Космонавт Олег Артем'єв поділився фотографіями виходу у відкритий космос

Небезпека відпливти у відкритий космос

Втома у відкритому космосі може призвести дотому, що астронавт відлетить від МКС і загубиться у просторі. Таких жахливих випадків ще не відбувалося, але така небезпека є. При виході з МКС астронавти кріпляться до неї за допомогою сталевого троса довжиною 26 метрів. Це зводить до мінімуму ризик відпливти у відкритий космос, але є й додатковий захід підстрахування. У кожен скафандр вбудований реактивний ранець - якщо людина якимось чином відлетить від станції, вона може підлетіти назад.

Сучасні скафандри оснащені реактивним ранцем.

Але під час перших виходів у відкритий космос уастронавтів реактивних ранців був. Так, у 1973 році астронавти Піт Конрад (Pete Conrad) та Джозеф Кервін (Joseph Kerwin) перебували зовні космічної станції «Скайлеб-2» і намагалися полагодити сонячну батарею. Раптом вона розвернулась і відштовхнула астронавтів у бік станції. На щастя, сталевий трос не дав чоловікам відплисти в космічний простір, і вони благополучно повернулися на станцію.

Екіпаж космічного корабля «Скайлеб-2» зліва направо: Джозеф Кервін, Піт Конрад та Пол Вейтц

Читайте також: 10 речей, що відбуваються з вами та вашим тілом у космосі

Небезпека невідомості у космосі

Людство змогло підкорити навколоземнепростір лише у другій половині XX ст. Це абсолютно новий для нас простір і навіть вчені не можуть до кінця знати, які саме небезпеки очікують людей у ​​космосі. У 1965 році радянський космонавт Олексій Леонов на 12 хвилин вийшов у відкритий космос і це мало не коштувало йому життя. Тоді ніхто не враховував те, що у вакуумі скафандри значно збільшуються в розмірах. Через це радянський космонавт деякий час не міг протиснутись у люк космічного корабля — це вдалося зробити лише після зниження тиску в костюмі.

Радянський космонавт Олексій Леонов

У часи космічних перегонів такі відомості пропольотах було засекречено і американські астронавти не знали про таку небезпеку. Того ж року у відкритий космос вийшов пілот Ед Уайт (Ed White) і, хоч і зміг втиснутись у корабель «Джеміні IV», він не міг закрити люк. Причиною цього виявилася несправна пружина — на щастя, чоловік зміг її полагодити і зачинити двері. Але якби він почав панікувати, навряд чи повернувся на Землю.

Американський астронавт Ед Уайт

Посилання на цікаві статті, смішні меми та багато іншої цікавої інформації можна знайти на нашому телеграм-каналі. Підпишіться!

Мабуть, невідомість це найбільша небезпека в космічному просторі. У найближчі десятиліття людство хоче вирушити на Місяць і Марс і ніхто точно не може знати, що нас там чекає.

Давайте подумаємо, на який ще ризик наражаються дослідники космосу? Свої варіанти пишіть у коментарях.